Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шпурляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вергати — ве/ргаю, ве/ргаєш, недок., ве/ргнути і ве/ргти, гну, гнеш, док., перех. і неперех., розм. З силою кидати, шпурляти … Український тлумачний словник
відшпурляти — я/ю, я/єш, док., перех. і неперех., розм. Закінчити, перестати шпурляти … Український тлумачний словник
зашпурляти — я/ю, я/єш, док., розм. Почати шпурляти … Український тлумачний словник
фудити — джу, диш, недок., зах. Кидати, шпурляти … Український тлумачний словник
швигати — аю, аєш, недок., перех., діал. Шпурляти, кидати … Український тлумачний словник
швиргати — а/ю, а/єш, недок., перех. і неперех., розм. 1) Різко, з силою кидати кого , що небудь; шпурляти. 2) перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати … Український тлумачний словник
шпурляння — я, с. Дія за знач. шпурляти … Український тлумачний словник
шпурнути — ну/, не/ш, док., перех., що, ким, чим і без додатка. Однокр. до шпурляти … Український тлумачний словник
шпуряти — я/ю, я/єш, недок., шпу/рити, рю, риш, док., перех., діал. Шпурляти … Український тлумачний словник
